А до 13 лютого діє виставка української кольорової графіки “Красота барвности”. Проєкт присвячений 50-літтю з часу початку реставрації графічних робіт в музеї Шептицького. З фондів інституції віддали на показ майже 80 робіт 50 художників. Як довго вона триватиме, поки що невідомо через непередбачуваність епідеміологічної ситуації з COVID-19, але найімовірніше побачити її можна буде і навесні.
Ви знаєте, коли ми говоримо про “Впевнену” – це особливо реалістичне зображення. Люди почали приміряти на себе https://khersonline.net/lenta/324048-vibr-maydanchika-dlya-gemblngu-poradi-ekspertv.html цей образ. “Нащадок Героїв” – це все-таки така цитата з історії мистецтва, з архаїки, з перших цивілізацій.
Тематична виставка видань з фонду ДНТБ “Війна за Україну”
Це талант Корчового і правильно взята тема. Він як інтуїт, напевне, все-таки розуміє, що це тема, яка може зачепити. Тому що там виставка, музей істориків, клас, але це все закриті бульбашки. Багато хто знає мою завзятість, і, знаєте, сьогодні ми говоримо про те, що завжди можна прикритися війною, пандемією, що завжди є важливіші питання, є проблеми, і так далі. Уже 20 вересня у Львові розпочнеться масштабний “Тиждень скульптури” – захід, спрямований на популяризацію мистецтва як такого.
річчя з дня народження Нікола Тесли
Україна завжди була частиною моєї спонтанної культури. Ця виставка не просто важлива для мене, іншого шляху просто немає. Трагічні події в Україні — це те, що зараз дуже турбує європейське суспільство. Воно здебільшого розуміє, що Росія загрожує всьому світопорядку, і перш за все Європі. Тому всі культурні та політичні заходи зараз, так чи інакше, мають свій «український фокус». Приємно, що організатори Gmundem.photo звернулися до мене з пропозицією стати співкуратором фотоекспозиції.
Чи Євгена Малолєтку та Єлизавету Серватинську, які просто зараз перебувають у гарячих точках країни та документують війну. У цьому українсько-австрійському мистецькому діалозі немає розбіжності, адже репортажні фотографії з передової в жодному разі не менш потужний мистецький вислів, ніж «станкове» мистецтво. Далі, мені хочеться, щоб це спровокувало великий інтерес. Скульптура – дуже складний жанр, треба туди інвестувати багато сил, зусиль, матеріалу, грошей. Мені хочеться, щоб ті інвестиції пішли в просторове мистецтво. Ось, як Юрій Сташків, людина, яка не машину купує, а скульптуру замовляє.
Це дикість і це символізм – боротьба світла з темрявою. І саме ця символіка є в тому, що люди, які не могли обрати собі якусь ідентичність – вони таки обирають її, хто не зміг обрати – обирайте іншу, будь ласка. Тікайте, їдьте, а ті, хто лишається, ті, хто вибирає Україну як свою ідентичність, українську культуру, вони не можуть без того. Я вважаю, що культура саме в такий час має виконувати дуже важливу роль. Це є та зачіпка, те програмування, той зміст і цінність, заради чого взагалі всі ці випробування. Напередодні відкриття “Тижня скульптури” ми поспілкувалися з куратором виставки та одним із її організаторів – артменеджером та засновником артцентру “Я Галерея” Павлом Гудімовим. Про роль скандальної “Впевненої” в організації виставки, масштаби проєкту, очікування від нього та важливість мистецтва під час війни – читайте в ексклюзивному інтерв’ю 24 Каналу.
Текст, який буде надіслано нашим редакторам:
Це саме те, що відбувається зараз в Україні. Через боротьбу відкривається обрій майбутнього. Крім того, відбудеться масштабний проєкт Corpus Christi, присвячений сакральній скульптурі, а також заплановані персональні виставки Алли Горської та Івана Кавалерідзе. Виставка 20 номінантів на Премію PinchukArtCentre, яка тривала з 31 жовтня до 20 грудня 2009 року.
